Лишега О. Тепла вохра

проза, вибране
Опис Лишега О. Тепла вохра: вибране. Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2016. 159 с. Проза, якою б вона не була — йде горизонтально... Проза стелиться по землі, і цей дим цікавий тим, що він обвиває, обволікає всі найменші деталі. Але в прозі нема відлуння... Я ніколи не намагаюся в прозі ствердити рух так виразно, як у віршах. Це швидше проекція на пам’ять. І коли у віршах мені важливий просторовий модус, то в прозі — якраз часовий (Олег Лишега) Хіба ж то фабрика, котра працює поруч – нечутно, не двигтить земля, – нам постачає цю життєву вохру в усіх її відтінках? Чи, може, річка Стримба, що плюскоче біля серця? Та ні, це жовтень, саме він її приносить нам у свій передостанній день. (Ярослав Довган)